Історична довідка

У Сколівських Бескидах в епоху бронзи проживали фракійські племена, які залишили про себе пам’ять у назвах гір, рік та поселень. Вважається, що Карпати одержали назву від племені карпідів, Бескиди від бессів, а назва Сколе походить від сколотів. Перша письмова згадка про Сколе, селище розташоване за 7 км від Гребенова, датується 5 березня 1397 р. З другої половини XIV cт. до 1772 р. територія Сколівщини була під пануванням Польщі. У XVIII ст.. польських землевласників почали витісняти німецькі ремісники, що сприяло розвитку промисловості. Майже до кінця XIX ст. діяли копальня, залізна та скляна гути, де виробляли зелене і прозоре скло. У 1885 р. було відкрито залізницю Стрий-Сколе, що була продовжена у 1887 році до Мукачева.

Зі Сколівщиною пов'язане життя та діяльність видатних діячів української культури та науки: Івана Франка, Осипа Куриласа, Лева Геца, Олени Кульчицької, Володимира Гнатюка, Соломії Крушельницької, Сильвестра Лепкого та ін.

В XIX ст. на Сколівщину прибули брати Шматери працьовиті, енергійні юнаки. Сподобалися їм не лише мальовничі пейзажі, а й красуні з Гребенова, з однією з яких і одружився один із братів і залишився тут назавжди.

Віднайшовши цілющі джерела біля підніжжя Зелем'янки та Зелеміня, Йовжи Шматер побудував зручні та красиві пансіонати, запросив до співпраці висококваліфікованих лікарів, створив робочі місця для багатьох мешканців Гребенова та Сколе.

Гребенівські карпатські лікувальні води були відомі на всю Західну Європу. Прекрасні котеджі та вілли приймали на лікування сотні відпочиваючих, які звідусіль приїжджали в Українські Карпати. В Гребеневі були ресторани, санаторії, пансіонати, тенісні корти, оркестр, пекарні, цирульні, кондитерська, бібліотека.

В 1906 році мінеральні води було проаналізовано в лабораторії Спілки aвстрійських лікарів-аптекарів у Відні і визнано її високу лікувальну цінність.

Повторно в 1926 році у Львівському університеті це було підтверджено доцентом Генріхом Рубенбауером. На Зелем’янці лікували кістково-м язові та нервові недуги. Тут лікувались і відпочивали Митрополит Шептицький та все галицьке духовенство...

Патріарх Української греко-католицької Церкви Митрополит Шептицький освятив збудований у 1927-1928 рр. храм Благовіщення Пресвятої Богородиці в Гребенові. Великого Митрополита зустрічала уся бойківська громада Гребенова та околиць. Митрополит та інші духовні особи неодноразово відвідувалисанаторій-віллу "Зелемінь" з метою лікування та проведення духовних реколекцій.Нині на цьому місці розташована родинна садиба «Три брати».

Сьогодні Гребенів – це курортна зона з чудовою природою, цілющими джерелами і свіжим повітрям Українських Карпат.

Вигляд Гребенова Пляжний відпочинок