Львівська область

Дрогобич (ХІ ст., 80.4 т.м.) (****)
Вже за Київської Русі Дрогобич був міцною фортецею і мав назву Бич. Дрогобич має цілий ряд пам’яток оборонного будівництва. У XIV ст. був одним з найбільших центрів солеваріння на Прикарпатті, а ХІХ-ХХ ст. великим нафтодобувним і нафтопереробним у Європі.
Історики стверджують, що теперішній Вознесенський костел (початок ХV ст. з дзвіницею 1551 р.) - збудований на місці давньоруського замку, укріпленого валами, ровами, дерев’яними стінами, з яких одна ще в середині XVІ ст. була цегляною. Навіть в часи пізнього середньовіччя Дрогобич був сильно укріпленою фортецею. Була тут і стара оборонна ратуша XVI-XIX ст. – на місці теперішньої, де містилась також міська скарбниця і арсенал. На увагу заслуговує і колишній оборонний монастир Кармелітів (костел переобладнано на греко-католицьку церкву св. Трійці). Слід ще оглянути дві цікаві пам’ятки дерев’яної архітектури – церкву Чесного Хреста поч. XVI ст. (вул. Зварицька, 1) і церкву Юрія кінця XV – поч. XVI ст. Варто б побачити житниці 1778 р. (вул. Грушевського, 16), збудовані як склад для зберігання зерна і Соляну жупу, що діє безперервно тут протягом багатьох століть; костел Св. Варфоломія (1392-1541); Краєзнавчий музей (Гоголя, 42).

Моршин (1482, 9.5 т.м.) (**)
Розташоване за 8 км від Стрия, можна добратися електричками, маршрутками та автостопом. Відомий на весь СНД бальнеотерапевтичний курорт. Багато джерел мінеральної води (відома торгова марка “Моршинська”).

«Скелі Довбуша » (ІХ-ХІІІ) (****)
Ботаніко-геоморфологічний резерват “Скелі Довбуша” затверджений в 1981 р., як пам’ятник природи республіканського значення. Його площа 100 га. Основна група скель, висотою до 30 м. Півколом охоплює з півночі і сходу внутрішню площу, з західної сторони обмежену ровом і, очевидно, оборонним валом. В щілині між скелями є ковані східці, якими можна вийти на верх скель, де гарні краєвиди, зокрема, на захід, на хребет Парашки.

Крім основної групи скель, якими оточена стародавня оселя, в навколишньому лісі є чимало окремих скель-веж. Серед них слід відзначити на заході найвищий “Тюльпан” (до 40 м висоти), на південний захід від нього – “Ляльку”, а також на півночі, при дорозі, якою ми прийшли, самітній “Вітряк”.

Скелі Довбуша – величезні каміння посеред карпатського лісу, які чимось нагадують “Красноярські стовпи”. Вони піднімаються над навколишнім лісом, відкривається божественна панорама. Можете піднятися на деякі скелі вже зробленими маршрутами, якщо хочете адреналіну, то спробуйте знайти свій шлях на них, тільки, слід пам’ятати, що багато людей поплатилося за це життям.
Добратися сюди можна двома шляхами. Перший з села Бубнище (біля Болехова, Долинський р-н, Ів.-Франківської обл.), звідти туди йде добра ґрунтова дорога.

Другий шлях значно цікавіший і по ньому можна добратися з траси М06 між Стриєм і Сколем. Звертаємо біля Нижнього Синевидного в сторону села Тишівниця. І через міст на річці Стрий входимо в село з цією ж назвою. Далі йдемо долиною річки Тишівниця. Пройшовши 1 км, минаємо справа дорогу до села Побук, і після наступних 4 км. теж справа – дорогу до центральної частини села Труханів. Переходимо через потік, який впадає зліва до Тишівниці, йдемо ще майже 1 км правим боком річки на південний схід, і виходить на хребет. На хребті повертаємо направо на південь (доріжка веде вниз в село Бубнище) і, пройшовши приблизно 1 км, опиняємось біля основної групи скель.

Сколе (1397, 6.7 т.м.) (**)
Гірське місто на трасі М06 Львів - Ужгород. Огляньте дерев’яну церкву святої Параскеви з дзвіницею (1760), палац барона Ґределя (ХІХ ст.), оточений парком з екзотичних дерев в мікрорайоні Демня (прямо біля траси). Історико-краєзнавчий музей “Бойківщина”. Зі Сколього Ви можете піднятися на найвищу вершину Сколівських Бескидів – г. Парашку (1270 м), чудовий настрій і можливість доброго фотографування забезпечені.

Якщо їхати трасою М06 в сторону Стрия, то десь за три кілометри за Сколем і за 5 км не доїжджаючи до Верхнього Синевидного є відгалуження дороги в бік села Кам’янка. Пройшовши або проїхавши 4 км від цього місця не доїжджаючи до села Кам’янка Ви будете вражені Кам’янецьким водоспадом. В теплий день Ви можете вдосталь покупатися і позасмагати.

Славсько (XIV ст., 6 т.м.) (**)
Центр гірськолижного туризму України , Сколівських Бескидах. Має багато канатних доріг та лижних прокатів, але доволі високі ціни, при низькому сервісі. Добиратися зручно залізницею з Стрия та Ужгорода поїздами та електричками. В селищі багато турбаз, готелів, барів і ресторанів.

Знаходиться в 23 км від траси М06, автостоп добрий. Взимку і влітку Ви можете піднятися крісельною дорогою на гору Тростян (1235 м), який взимку перетворюється на гірськолижну туристичну Мекку. Можна також туристичними стежками піднятися на гору Високий Верх (1245 м), на гору Ільза (1066 м), на гору Маківка (тут були важкі бої Українських січових стрільців з царською російською армією, зараз тут меморіальний комплекс).

Трускавець (1462, 34.6 т.м.) (****)
Трускавець, з його численними лікувальними мінеральними джерелами, старими дерев’яними віллами (ХІХ ст.), яких ще трохи залишилося, - весь у зелені. Йдеться, в першу чергу, про парки. Розташоване місто в мальовничій місцевості у підніжжі Карпатського хребта, воно було оточене в минулому фортифікаційними спорудами, від яких не залишилося й сліду. Це знаменитий курорт, що прославився на весь світ своїми мінеральними водами. Найвідоміша вода - “Нафтуся”. На базі цілющих вод функціонує багато санаторіїв.

В Трускавці на Липках є гора Баба, де було колись поганське капище, захищене земляними валами, давньоруське городище, замок у парку Дубина (між вул. Суховоля і джерелом Марія) та монастир на початку вул. Франка.

Урич «Тустань» (1340) (****)
На думку провідних спеціалістів України, наскельна фортеця Тустань є унікальною пам’яткою фортифікації, яка більше ніде не зустрічається в слов’янському світі.

Давньоруське місто Урич було наскельною дерев’яною фортецею ІХ-ХІІІ ст., хоч вперше згадується в 1340 р. Висотна структура наскельної забудови, фортечні стіни п’ятнадцятиметрової висоти, п’ять поверхів житла з ХІІІ ст., криниця видовбана в скелі і дві цистерни свідчать про високе мистецтво оборонного будівництва.

Можна добратися туди двома шляхами. Перший через Борислав і Східницю, а другий зі Стрия по трасі М06, поворот в селі Дубина в сторону села Корчин.

Тут надзвичайно красива і мальовнича місцевість, місцеві жителі можуть розповісти багато легенд.